|
ПРИСТАНЬ ЗАГУЛЯВШЕГО ПОЭТА
|
|
| Marytanna | Дата: Вторник, 20.08.2013, 11:55 | Сообщение # 61 |
 *Курулевна флуда*
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 4369
| Життя, якого не було…
Мені наснився дивний сон.
Все це було тою весною.
І під бузком під тим вікном
Ти розмовляв, та не зі мною.
А там під лісом край села
На тій поляні біля річки
Стояла мавка лісова,
Чекаючи приходу нічки.
Ти обіцяв як сутеніє
До неї знову ти прийдеш.
Її ти забереш з собою
І стежкою кохання поведеш.
І там вона стояла і чекала,
Рахуючи хвилини і часи.
Тебе вона за обрій виглядала.
Тим часом сутінки уже прийшли.
Вже зіроньки на небі появились
І місяць із-за хмари виглядав.
А мавка все стояла і чекала,
А ти тимчасом іншу цілував.
До іншої ти тісно прижимався
І ту ти милою вже називав.
Ти з іншою на лавці любувався,
А мавку навіть не згадав.
І от на небі вже світає,
І пташка сповіща початок дня.
Вже ліс від ночі оживає,
А мавка все стоїть собі одна.
Вже всю травичку на поляні
Укрила ранішня роса.
Вона переливається на сонці.
Неначе з діамантами коса.
А в мавки на очах бриніли сльози.
Вона все ще вдивлялась в небокрай.
Туди, де над селом збирались грози.
О, Боже, ти його ще не карай.
Ще почекай лише одну хвилинку.
Ще може милий мій прийде.
Ще пояснить чому спізнився,
Й мене з собою позове.
О, Боже, її губи шепотіли.
В очах ясних зібралася журба.
І руки у молитві заніміли,
А в серці зародилась боротьба.
І так вона одна стояла,
Як цвіт черешні на весні.
Вона його іще кохала,
А він її давно вже ні.
Від цих думок боліло в грудях,
А серце ніби й не жило.
Вона розчарувалася у людях,
Життя цього неначе й не було.
А я проснувшись рано в ранці
Відчула біль цей на собі.
Неначе долі злої бранці.
Ми проживаємо життя в журбі.
|
| |
|
|
| Tanuha | Дата: Вторник, 20.08.2013, 19:42 | Сообщение # 62 |
 Ценитель
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 1557
| Яка сумна казка. Чимось нагадала мени Лісову пісню, напевно настроєм. Невже на радощах вірщі не складаються?
|
| |
|
|
| Marytanna | Дата: Среда, 21.08.2013, 14:37 | Сообщение # 63 |
|
*Курулевна флуда*
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 4369
| Цитата (Tanuha) Яка сумна казка. Чимось нагадала мени Лісову пісню, напевно настроєм.
Да а мені ще одну казку, яку я прочитала в однієї письменниці. Шагнешь к людям, назад не воротишься...
От тоді я взяла і написала 
Цитата (Tanuha) Невже на радощах вірщі не складаються?
В мене ні. Я мабуть трагік 
|
| |
|
|
| Tanuha | Дата: Среда, 21.08.2013, 19:24 | Сообщение # 64 |
|
Ценитель
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 1557
| Marytanna, родная, зачем, 30 лет возраст расцвета женщины. Тебе полагается сиять, обаять и очаровывать, а грустить изредка, в основном в рамках программы очаровывания.  Может ты просто не пробовала? Ну для начала хотя бы сменить печаль на легкую грусть, а там и до улыбки недалеко будет 
|
| |
|
|
| Marytanna | Дата: Среда, 21.08.2013, 19:26 | Сообщение # 65 |
|
*Курулевна флуда*
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 4369
| Цитата (Tanuha) Marytanna, родная, зачем, 30 лет возраст расцвета женщины. Тебе полагается сиять, обаять и очаровывать, а грустить изредка, в основном в рамках программы очаровывания. Может ты просто не пробовала? Ну для начала хотя бы сменить печаль на легкую грусть, а там и до улыбки недалеко будет
Tanuha, милая спасибки, но это же грусть может быть и не моя. У меня часто бывает от просмотренного фильма или прочитаной книги. И вот чтобы не держать в себе я его выливаю на бомагу 
|
| |
|
|
| Tanuha | Дата: Среда, 21.08.2013, 20:19 | Сообщение # 66 |
|
Ценитель
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 1557
| Ну тады лей не жалей, бомага, она усе стерпить
А вообще я поняла твой коварный план, печалью ты делишся, а радость всю себе оставляешь. Вот правду говорят, нет счастья в жизни
|
| |
|
|
| mariana | Дата: Вторник, 17.09.2013, 22:08 | Сообщение # 67 |
 Проверенный
ЧИТАТЕЛЬ
Сообщений: 695
| чудові просто неймовірні вірші чіпляють за душу, у тебе надзвичайний талант
|
| |
|
|
| Marytanna | Дата: Четверг, 26.09.2013, 14:44 | Сообщение # 68 |
|
*Курулевна флуда*
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 4369
| Цитата (mariana) чудові просто неймовірні вірші чіпляють за душу, у тебе надзвичайний талант
Щиро вдячна за такі теплі слова за мої вірші. І дуже приємно бачити земляків тут. 
Вот решила еще поделиться стихом, который победил на конкурсе 
Движенье тел, объятья страсти,
Вулкан, пылающий в груди.
Пожар, что не дается власти,
Все больше разгорается внутри.
Вскипает кровь, бушует пламя,
Адреналин сильней бурлит.
Любовь моя давно за гранью,
Безумием одним горит.
Как раскаленное железо.
По вздутым венам кровь течет.
И сердце словно бесполезно,
В груди сильнее жжет и жжет.
Мне будто нож по рукоятку,
Загнали до упора в грудь.
Все может быть у нас в порядке.
Просто всегда со мною будь.
И все смешалось боль и радость,
По телу дрожь прошла волной.
Всю неизведанную сладость,
Мы разделили здесь с тобой.
Истома с головой накрыла.
Сердце в груди пустилось вскачь.
Чтобы меня ты не забыла.
Я твой личный допинг и палач.
Вот ты опять не устояла,
Сама сдалася в мою власть.
Кровь в твоих венах заиграла.
И ты со мной познала страсть…
Страсть – всепоглощающее чувство.
С тобой мы в ней были едины.
Но страсть прошла и в сердце пусто,
И нет тебя как половины…
|
| |
|
|
| Tanuha | Дата: Четверг, 26.09.2013, 20:13 | Сообщение # 69 |
|
Ценитель
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 1557
| Ну вот, а концовка опять грустная, а как горячо все начиналось 
Спасибо за стих, очнь понравился.
|
| |
|
|
| Marytanna | Дата: Четверг, 26.09.2013, 22:22 | Сообщение # 70 |
|
*Курулевна флуда*
ПРОВЕРЕННЫЙ
Сообщений: 4369
| Tanuha, спасибки за теплые слова. Я этот стих написала к роману Осколки безумия Соболевой.
Это мои эмоции от прочитанного. А вообще у меня много стихов написано на ее романы.
|
| |
|
|
